Завдання і організація медичної служби армії і фронту

Завдання і організація медичної служби армії і фронту

1.	Навчальна мета	Дати студентам коротку характеристику сил і засобів медичної служби армії і фронту, їх завдання та організацію розгортання і роботи у воєнний час.
2.	Час	90 хв.
3.	Місце проведення	Ауд. № 14
4.	Навчально-матеріальне оснащення

а) Література
1. “Організація медичного забезпечення об’єднань”. Підручник – Л., 198 р.
2. Є.І.Смірнов “Війна і воєнна медицина”. 1933-1944 р.р.
3. Ф.І.Комаров ”Військово-медична підготовка студентів вищих медичних закладів”. Підручник – М., 1985 р.
б) Наочні посібники
Схеми і таблиці
§ Схема організаційної структури АмедБр.
§ Принципова схема розгортання військово-польового госпіталю.
§ Стенд “Медична служба армії”.

4.	Навчальні питання і розрахунок часу
	Вступ	5 хв.
	Основна частина	80 хв.
1.	Коротка характеристика сил та засобів медичної служби об’єднання	10 хв.
2.	Завдання, призначення частин і підрозділів АмедБр.	30 хв.
3.	Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад	25 хв.
4.	Призначення, організаційна структура і принципова схема розгортання військово-польових госпіталів	15 хв.
	Підсумки	5 хв.

Вступ

Для надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування та реабілітації важливу роль відіграють різні медичні частини та заклади, які розгортаються в тиловій смузі у складі госпітальних баз або діють самостійно на певних оперативних напрямках. Спеціалізація надання медичної допомоги досягається використанням штатних спеціалізованих госпіталів, які мають висококваліфікованих лікарів-спеціалістів і спеціальне оснащення. За евакуаційним призначенням поранені , хворі та уражені будуть поступати в госпіталь для:
§ поранених в голову, шию, хребет;
§ поранених в груди, живіт і таз;
§ поранених з переломами довгих, трубчастих кісток і пошкодженням великих суглобів;
§ обпечених;
§ легкопоранених;
§ уражених ОР;
§ уражених іонізуючим випромінюванням;
§ інфекційних хворих;
§ неврологічних хворих;
§ хворих з психічними розладами;
§ хворих на туберкульоз;
§ хворих з шкірними і венеричними захворюваннями;
§ хворих жінок при пораженнях жіночих статевих органів.
1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛ І ЗАСОБІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ОБ’ЄДНАНЬ
Під силами і засобами медичної служби об’єднань (армії) слід розуміти ті частини та заклади, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні начальника медичної служби армії: АмедБр., армійський медичний склад.
Медична служба армії, як орган управління службою здійснює планування медичного забезпечення, бойових дій, організовує взаємодію між військовою і армійською медичною службою, здійснює маневр силами і засобами медичної служби армії в ході бойових дій і контролює діяльність всіх медичних формувань об’єднання.
В складі органу управління медичної служби армії, крім начальника і його заступників є:
§ 4 старших офіцерів, які відповідають за певні напрямки діяльності медичної служби (лікувально-евакуаційне, санітарно-гігієнічне, протиепідемічне, забезпечення медичним майном;
§ медичні спеціалісти армії (хірург, терапевт, епідеміолог і токсиколог-радіолог);
§ допоміжні спеціалісти (фінансист, бухгалтер, зав. таємним діловодством і інші).
Армійські сили і засоби представлені АмедБр. І медичним армійським складом.
2. ЗАВДАНЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ АРМІЇ
§ підсилення у необхідних випадках медичної служби з’єднань особовим складом, санітарним транспортом, протиепідемічними засобами;
§ надання в ОМЗ і ОМедРотах кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб;
§ допомога медичній службі з’єднань в евакуації поранених з МПП і вогнищ масових санітарних втрат в ОмедБ і ОМЗ, а також евакуацію з них в госпітальні бази;
§ проведення кваліфікований медичної розвідки в смузі розташування і дії військ армії;
§ організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах;
§ проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ від ЗМУ, захисту, охороні і обороні частин і підрозділів медичної служби армії;
§ участь у заходах по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
§ військово-медична підготовка і санітарна просвіта особового складу військ, бойова підготовка особового складу медичної служби;
§ ведення медичного обліку та звітності, вивчення та узагальнення бойового досвіду діяльності медичної служби армії;
§ забезпечення медичним майном особового складу військ, підрозділів, частин і закладів медичної служби військ і армії.
Для виконання вище перелічених завдань медичної служби армії має АмедБр. і медичний склад.
Організаційно АмедБр. складається з:
§ управління;
§ 2-5 ОМЗ (окремий медичний загін);
§ 1-2 ОМедРот (окрема медична рота);
§ 1 ЗМП (загін медичного підсилення);
§ 1 АСР (автосанітарна рота);
§ 1 СЕЗ (санітарно-епідемічний загін).
О М З
Окремий, медичний загін призначений для надання кваліфікованої і першої лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасової госпіталізації нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10 діб, а також для евакуації поранених і хворих з медичних пунктів частин і вогнищ масових санітарних втрат. Організаційно-штатна структура ОМЗ подібна до структури ОмедБ. Основними підрозділами ОМЗ є:
§ управління;
§ дві рухомі медичні групи (РМГ);
§ евакуаційно-транспортний взвод;
§ підрозділи забезпечення і обслуговування.
Основу ОМЗ складають РМГ, які призначені для виконання таких же завдань, як і медичні роти ОмедБ.
ОМЗ в ході бойових дій розгортаються за бойовим порядками дивізій армії і забезпечують тим самим разом з ОмедБ безперервність в надані кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим. На одному місці ОМЗ може працювати від 1,5 до 3-х діб. Пропускна спроможність ОМЗ при скороченому обсязі до 1000 поранених за добу, при наданні кваліфікованої допомоги в повному обсязі – до 600 поранених за добу. Госпітальне відділення кожного РМГ розгортається на 50 ліжок (за ОМО – 100 ліжок), команда видужуючих складає 150 чоловік (в кожній РМГ - по 75 чол.).
Загальна чисельність особового складу ОМЗ – 175 чол. (в т.ч. – 35 офіцерів, із них – 3 організатора, 16 хірургів, 6 терапевтів, 2 стоматологи і 2 анестезіологи).
Матеріально-технічне оснащення ОМЗ:
§ 16 вантажних автомобілів;
§ 14 санітарних автомобілів (УАЗ-452-а або АС-66);
§ 2 автомобілі УАЗ-469 (для управління);
§ автоцистерни, причепи, 2 електростанції, 2 радіостанції, комутатор зв’язку, похідні кухні і інше.
Принципіальна схема розгортання і роботи РМГ ОМЗ практично аналогічна ОмедБ.
Загін медичного підсилення
У складі загону медичного підсилення є:
§ 2 медичні розподільчі групи;
§ 4 загальнохірургічні;
§ 2 опікові;
§ 2 офтальмологічні;
§ 2 психоневрологічні;
§ 2 токсико-радіологічні

Всього: 14 груп підсилення

Загін медичного підсилення в основному використовується для роботи в ОмедБ чи ОМЗ, чим збільшують можливості цих формувань у проведенні сортування поранених хворих, а також надання їм кваліфікованої медичної допомоги. Наявність в цих групах певних лікарів-спеціалістів (офтальмологів, токсикологів, психоневрологів і т. ін.), які відсутні у штатній структурі ОмедБ і ОМЗ, дає можливість суттєво підвищити рівень медичного сортування значної групи поранених і хворих та надання їм певного виду кваліфікованої допомоги.
На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме:
§ безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на напрямку бойових дій армії;
§ керівництво медичною розвідкою;
§ розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС А;
§ рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А;
§ систематичні доповіді НМС А про обстановку;
§ передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій, командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР;
§ організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту.

Автомобільна санітарна рота (АСР) армії

Автосанітарна рота армії призначена для підсилення санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат.
В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи армії.
В склад АСР входять:
§ командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти;
§ відділення регулювання – 4 чоловіки;
§ 2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24 автомобілі в кожному;
§ 1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24 автомобілі;
§ майстерня технічного обслуговування (рухома).
Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована, можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс.

Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ)

СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним центром всього протиепідемічного захисту армії. В лабораторіях СЕЗ може проводитись кваліфікована експертиза та дослідження ( бактеріологічні, санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні). Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник, приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших заходів відповідно до обстановок, які склалися.
Основними підрозділами СЕЗ є:
§ управління;
§ рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А”;
§ дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б”;
§ поливочно- дезинфекційний взвод;
§ ізоляційно-карантинне відділення;
§ відділення варки середовищ;
§ віварій;
§ підрозділи обслуговування.
Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А” використовується для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних, бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи, вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог), а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій.
Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б” використовують для проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах.
На оснащенні лабораторій типу “А” і “Б” є польові медичні лабораторії на шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа.
Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні інфекції.
В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер, медичні сестри, санітари, повар, водій.
Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.
Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10 дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення санітарної обробки до 100 чол. З дезинфекцією білизни і одягу, заражених вегетативними формами мікроорганізмів.
Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезинфекцію і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного) ураження.
Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень.
Медичний склад армії (МСА)
Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом, збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин, з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.
В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000 поранених і хворих.
3. ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНУ БАЗУ, ЇЇ ЗАВДАННЯ ТА СКЛАД
Завдання медичної служби фронту:
§ організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням маневру ними в інтересах армійської служби;
§ організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в госпітальні бази;
§ надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги та лікування в межах встановлених термінів;
§ організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів на території, яку займають війська фронту;
§ безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним майном;
§ облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4
§ підготовка медичних кадрів;
§ проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які знаходились в госпітальних базах;
§ ремонт техніки, апаратури;
§ ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду роботи медичної служби фронту.
Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей. Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту.
На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в організаційно-штатній структурі медичної служби фронту.
Раніше медична служба фронту була представлена:
§ органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний пункт фронту, управління госпітальних баз фронту);
§ лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ, стоматологічний загін фронту);
§ санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк, воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка);
§ санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту);
§ закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем, проводили заготівлю крові;
§ учбовим медичним батальйоном фронту.
Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних баз. Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було 27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів:
§ 2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний;
§ 2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок кожний;
§ 1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок;
§ окрема автосанітарна рота;
§ окремий санітарно-епідеміологічний загін;
§ частини забезпечення.
Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств. Планується розгортання таких госпіталів:
§ терапевтичний госпіталь;
§ хірургічний госпіталь;
§ травматологічний госпіталь;
§ нейрохірургічний госпіталь;
§ психоневрологічний госпіталь;
§ опіковий госпіталь;
§ торакоабдомінальний госпіталь;
§ центр реабілітації.
Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних, інфекційних, шкірно-венеричних і ін.).
Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х рубежах.
І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту, розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських корпусів), на відстані 90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та поранених до 25-30 осіб.
ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та поранених 45-60 діб.
Ш-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від 60-90 діб.