Злочини, пов'язані з тероризмом

Злочини, пов'язані з тероризмом

Тероризмом є суспільне небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування на­селення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочин­них дій з метою досягнення злочинних цілей.

Терористичний акт (ст. 258 КК). Об'єктивна сторона цього злочину включає в себе

вчинення таких дій:

1) застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку. Під застосуванням зброї при вчиненні терористичного акту слід розуміти здійснення прицільних пострі­лів чи хаотичну стрільбу в місцях знаходження людей, нанесення ударів холодною зброєю. Інші дії, які створювали небезпеку, - це вчинки, внаслідок яких виникала реальна загроза настання смерті чи завдання тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна, перериву руху транспортних засобів, роботи підприємств, установ, організацій (застосування отруйних чи сильнодію­чих речовин, затоплення, поширення збудників заразних хвороб тощо);

2) погроза вчинення зазначених дій (полягає у повідомленні про намір вчинення терористичного акту);

3) створення терористичної групи чи терористичної організації.

Наслідки терористичного акту можуть полягати у:

1) створенні небезпеки для життя чи здоров'я людини або за­подіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких на­слідків (частини 1 і 2 ст. 258). Створення небезпеки полягає у та­ких змінах в навколишньому світі, коли виникає реальна загроза, високий ступінь ймовірності заподіяння дійсної шкоди життю чи здоров'ю, майну, нормальному функціонуванню транспорту, зв'язку, забезпеченню споживачів водою, енергією, продуктами харчуван­ня тощо. Реальність загрози визначається з врахуванням місця та часу терористичного акту, наявності людей чи матеріальних цін­ностей, використовуваних знарядь та засобів, їх вражаючих влас­тивостей і потужності тощо;

2) заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслід­ків (ч. 2 ст. 258) має місце при настанні наслідків у вигляді зни­щення чи пошкодження майна, заподіянні реальної шкоди, загроза якої передбачена ч. 1 ст. 258 КК. Те, чи є майнова шкода значною, визначається з урахуванням вартості майна, затрат на відвернення загрози чи ліквідацію збитків, кількості осіб, які потерпіли внаслі­док акту тероризму, характеру і розміру заподіяної їм шкоди тощо. До тяжких наслідків віднесено заподіяння тяжкого тілесного ушкодження хоча б одному потерпілому;

3) загибелі людини (ч. З ст. 258), тобто смерті хоча б однієї особи,

Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується умисною виною та хоча б однією із цілей, вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 258, а саме, з метою:

- порушення громадської безпеки, залякування населення;

- провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;

- впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;

- привернення уваги громадськості до певних політичних, ре­лігійних чи інших поглядів винного (терориста).

Кваліфікуючими ознаками терористичного акту є: вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо він призвів до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяж­ких наслідків (ч. 2 ст. 258), а особливо кваліфікуючими - заги­бель хоча б однієї людини (ч. З ст. 258).

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці гро­мадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259 КК). Поширення неправдивих відомостей створює обстановку за­гального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспі­льства. Такі посягання - у вигляді анонімних повідомлень про ніби­то наявне замінування певних об'єктів - набули певної поширеності.

Об'єктивна сторона даного посягання характеризується єди­ною обов'язковою ознакою - суспільне небезпечною дією, яка по­лягає у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину є: 1) спричинення тяжких наслідків; 2) повторність.

Погроза вчинити викрадання або використати радіоактив­ні матеріали (ст. 266 КК). Погроза вчинити розкрадання чи вико­ристати радіоактивні матеріали на шкоду громадській безпеці ви­кликає занепокоєння населення за своє життя та здоров'я і тим са­мим підриває громадську безпеку. Ця погроза також є засобом залякування - тероризування.

Об'єктивна сторона цього злочину може проявлятися у формі:

1) погрози вчинити розкрадання радіоактивних матеріалів (ч. 1 ст. 266), під якою слід розуміти доведений до сторонніх осіб намір протиправне, будь-яким способом заволодіти радіоактивними мате­ріалами й отримати можливість розпоряджатися ними на свій розсуд;

2) погрози використати радіоактивні матеріали (ч. 2 ст. 266) - погрози застосувати шкідливі властивості таких матеріалів.

Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є обстановка, наявність якої дає підстави побоюватися здійснення відповідної погрози. Про наявність таких підстав може свідчити місце й час проголошення погрози, особистість того, хто погрожує, відсутність належного контролю за радіоактивними ма­теріалами тощо.

Суб'єктивна сторона даного посягання характеризується умис­ною виною і спеціальною мстою (відповідно до змісту погрози):,

1) примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну органі­зацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї (ч. 1 ст. 266); 2) спричинити загибель людей або інші тяжкі на­слідки (ч. 2 ст. 266).

Література.

1. Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.- 208с.

2. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. — К.: Атіка, 2001. — 432 с.

3. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. — К.: Атіка, 2001. — 544 с.

4. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 352 с.

5. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.

6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Ін-тер—Право, 2001. — 416 с.